VIII. Житейські справи

Then there were sighs, the deeper for suppression.

And stolen glanees. sweeter for the theft,

And burning blushes, though for the transgression.

Don Juan, с. I, st. 74 ¹

[Пані де Реналь аж занедужала, коли дізналася, що  покоївка

Еліза закохалася в Жульєна і планує одружитися з ним.]

Пані де Реналь і справді здавалося, що вона божеволіє. Вона сказала про де чоловікові і нарешті справді захворіла і злягла. Того ж вечора, коли покоївка принесла їй їсти, вона помітила, що дівчина плаче. Еліза тепер страшенно дратувала її, і вона гримнула на неї, але відразу ж попросила пробачення. Еліза ще дужче розплакалася і сказала, що, коли пані дозволить, вона розповість їй про своє горе.

— Кажіть,— відповіла пані де Реналь.

— Ну, так ось, пані, він відмовився; якісь лихі люди, мабуть, пустили на мене неславу і він повірив.

— Хто відмовився? — ледве вимовила пані де Реналь.

— Та хто ж, пані, як не пан Жульєн! — відповіла покоївка, схлипуючи.— Пан кюре не зміг його умовити. Пан кюре говорить, що не слід відмовляти чесній дівчині лише тому, що вона була покоївкою. Зрештою, батько пана Жульєна простий тесляр, та й сам він чим заробляв на життя, поки не влаштувався до пані?

Пані де Реналь уже не слухала. Від надмірного щастя вона майже втратила розум. Кілька разів примусила вона Елізу повторити, що Жульєн відмовився остаточно і немає надії, що він передумає і прийде до розумнішого вирішення.

— Я зроблю ще одну, останню, спробу,— сказала вона своїй покоївці,— я сама поговорю з паном Жульеном.

На другий день, після сніданку, пані де Реналь віддалася чарівній насолоді — захищати справу своєї суперниці і бачити, як цілу годину Жульєн уперто відмовляється від руки і достатку Елізи.

Помалу Жульєн вийшов з рамок своїх наперед обміркованих фраз і став досить дотепно відповідати на розсудливі умовляння

¹  Зітхання потайне — завжди глибоке. Як любо поглядом зустрітись тайкома; Зирнеш — і враз запаленіють щоки.

Байрон, "Дон-Жуан", п, 1, стор. 74