[Для охоплених "шалом пристрасті, насолоди і каяття" Жульєна та пані де Реналь дні минали з блискавичною швидкістю. З приїздом у Вер'єр короля пані де Реналь домоглася, щоб Жульєна призначили до почесної варти. Якогось дня покоївка Еліза, будучи у Вер'єрі, зустріла пана Вально і розповіла, що пані де Реналь, виявляється, кохає Жульєна. Того ж вечора мер одержав листа, в якому докладно сповіщалося про те, що діється в його домі.] Do not give dalliance Too much the rein; the strongest oaths are straw To the fire i'the blood. Коли вони опівночі виходили з вітальні, Жульєн знайшов хвилинку й сказав своїй подрузі: — Сьогодні нам не слід зустрічатись, ваш чоловік щось підозрює; я готовий заприсягтися, що отой довгий лист, над яким він так зітхав, анонімний. На щастя, Жульєн зачинився на ключ у своїй кімнаті. В пані де Реналь з'явилась нестямна думка, що побоювання Жульєна — тільки привід, щоб їм не зустрітись сьогодні. Вона зовсім втратила голову і в звичайну годину пішла до нього в кімнату. Почувши кроки в коридорі, Жульєн відразу загасив лампу. Хтось намагався відчинити двері. Хто це був? Сама пані де Реналь чи її ревнивий чоловік? На другий день рано-вранці куховарка, що прихильно ставилась до Жульєна, принесла йому книгу; на обкладинці її італійською мовою було написано: Guardate alla pagina 1302. Жульєн здригнувся від такої необережності; він поспішив розгорнути книгу на сто тридцятій сторінці й знайшов пришпилений лист, написаний поспіхом, змочений слізьми і з безліччю орфографічних помилок. Звичайно пані де Реналь старанно додержувала всіх
|