ще більше відчувається художній підтекст ("підводна течія") і реалістична символіка, яка увиразнює центральну ідею: все пробуджується до нового життя і в людських душах зростає ненависть до обивательщини.

Чеховська драматургія справила значний вплив на світове театральне мистецтво. "В плеяді великих європейських драматургів, — зауважував Бернард Шоу, — Чехов сяє як зірка першої величини навіть поряд з Толстим і Тургенєвим".

В останні роки свого життя (з осені 1898 р.) Чехов за станом здоров'я змушений був переселитися до Ялти, де й жив, з невеликими перервами, до самої смерті. В червні 1904 року письменник вирушив на лікування за кордон і 2 липня помер у курортному містечку Баденвейлер у Німеччині. Похований Чехов на Новодівичому кладовищі у Москві.

Новелістика Чехова

У перше п'ятиліття творчого шляху Чехов формувався як письменник-гуморист, який по-новому розробляв жанр маленького оповідання. Але до середини 80-х років смішне і веселе в його творах все частіше переплітається зі сумним. Переломним у творчості Чехова став 1886 рік, коли була опублікована збірка "Строкаті оповідання". Чехов пильніше вглядається у життя, намагаючись відібрати в ньому суттєве, головне. Він доходить висновку, що "про серйозне слід говорити серйозно". Розвінчування морального міщанства і пошлості — основний зміст творчості Чехова цих років.

Запереченню проповіді "малих справ", осудженню духовного застою присвячені оповідання "Людина у футлярі", "Аґрус" і "Про любов", які були створені у 1898 році і склали "маленьку трилогію". Вони об'єднані спільною ідеєю розвінчування "футлярного" життя і пов'язані єдністю деяких персонажів (Івана Івановича Чимші-Гімалайського, Буркіна). Письменник виступає в цих оповіданнях проти духовного здичавіння, обивательщини. Задум оповідання "Людина у футлярі" так сформульований у нотатнику письменника: "Людина у футлярі", в галошах, парасоля в чохлі, годинник у футлярі, ніж у чохлі. Коли лежав у гробі, то, здавалося, посміхався: знайшов свій ідеал". Для головного героя оповідання Бєлікова характерне прагнення до мертвої форми — все помістити у футляр. У цьому образі Чехов вивів символічний тип чиновника, який усього боїться і тримає всіх у страху. Класичною формулою боягузтва стали його слова: "Як би чого не трапилося!".