розчарували його, а наслідки революції 1848 року, яка охопила майже всю Західну Європу, привели до переконання про особливий шлях розвитку Росії й рятівну місію селянської общини.

Кінець 60-их років. "Великі" романи. У 1865 р. Достоєвський розпочав роботу над романом "Злочин і кара", який побачив світ через рік. У цьому творі бунт проти соціальних порядків, законів і норм несправедливого суспільства суперечливо поєднується у свідомості головного героя з теорією сильної особи "наполеонівського" типу. Наступні романи Достоєвського — "Ідіот" (1868), "Біси" (1871-1872) — стали ніби послідовними актами однієї трагедії, "трагедії краху ілюзорних і міфічних рецептів порятунку стражденного людства".

Останній роман письменника — "Брати Карамазови" (1879-1880) — став своєрідним підсумком його творчого шляху. У цьому творі викладено політичні, етичні та соціальні ідеї Достоєвського. Богоборство й атеїзм Івана Карамазова та християнське смирення його меншого брата Альоші, викриття хижого і підлого світу карамазовщини та звеличення страждань, ненависть до всесилля грошей, до фальші суспільства, у якому процвітають Смердякови, — все це переплітається у складних драматичних колізіях роману.

У 1880 р. під час урочин, присвячених відкриттю пам'ятника Пушкіну у Москві, Достоєвський виголосив промову, що справила сильне враження на слухачів. Цей виступ став лебединою піснею геніального письменника — 28 січня 1881 р. Достоєвський помер.

"Злочин і кара"

"Злочин і кара" — один із найзначніших і найдосконаліших романів письменника, в якому він замислив "переворушити всі питання", а в образі головного героя показати "одного із членів нового покоління". "Всі питання" — це наболілі соціальні проблеми (зростання злиднів і злочинності, становище вдів і сиріт, лихварство), злободенні теми юриспруденції, пов'язані з реформою російського судочинства; найновіші теорії західних політекономів, статистиків, істориків, філософів (соціальний дарвінізм і теорії моральності, бонапартистська ідея "надзвичайної" особистості та її ролі в історії). Всі ці ідеї на сторінках роману Достоєвського стали предметом роздумів персонажів.

Герой роману, колишній студент Раскольников, зображений письменником на крутозламі долі. Саме життя висунуло перед героєм