Дитячі і юнацькі роки. Федір Михайлович Достоєвський народився 30 жовтня 1821 року у Москві. Його батько працював лікарем у шпиталі для бідних, а поряд, у флігелі шпиталю, жила і сім'я Достоєвських. Початкову освіту майбутній письменник здобув у приватних московських пансіонах. У 1838 р. за наполяганням батька Федір вступив до Петербурзького військово-інженерного училища, яке й закінчив у 1843 році зі званням військового інженера. Через рік Достоєвський пішов у відставку, щоб назавжди присвятити себе літературній праці.

Початок творчості. Першим літературним твором Достоєвського став роман у листах "Бідні люди", в основу якого лягли враження дитинства і роки навчання в училищі. У своїй дебютній книзі письменник "зсередини" показав трагедію "маленької людини" — Макара Дєвушкіна. Невдовзі вийшла з друку низка повістей ("Двійник", 1846; "Хазяйка", 1847; "Білі ночі", 1848) та оповідань Достоєвського. У цих творах письменник зобразив високі моральні чесноти простих людей, які намагаються мужньо протистояти суспільній безправності й упослідженню.

Гурток Петрашевського. Захопившись ідеями соціалізму В. Бєлінського та думками французьких утопічних соціалістів, Достоєвський приєднався до гуртка М. Петрашевського — палкого прихильника суспільних змін. Незабаром письменника разом з іншими учасниками гуртка заарештували й ув'язнили до Петропавлівської фортеці. Військовий суд засудив інженера-поручика у відставці Достоєвського до розстрілу. В останню мить страту було замінено на каторгу в Омському острозі (1850-1854) та військову службу рядовим у Семипалатинську (1854-1856, з 1856 — офіцер). За словами письменника, у ці роки він "був похований живцем і закритий у домовині". Достоєвський повернувся до Петербурга наприкінці 1859 року.

У Семипалатинську письменник створив повісті "Дядечків сон" і "Село Степанчиково та його мешканці". У 1861 р. побачив світ перший роман, написаний після каторги, — "Зневажені і скривджені". Величезного суспільного резонансу набули "Записки із Мертвого дому" (1861-1862). В основу цієї правдивої книги про каторгу лягло побачене і пережите самим письменником.

У першій половині 60-х років разом з братом Михайлом Достоєвський видає журнали "Время" і "Эпоха". Це був період духовної кризи у житті письменника. Поїздки за кордон 1862 і 1863 років