у побудові роману, уникаючи просторової і часової масштабності епосу. Події роману відбуваються протягом вкрай стислого терміну — загалом не більше двох тижнів. Це надає розповіді надзвичайної динаміки і напруженості. Достоєвський-романіст — глибокий психолог. Особливість підходу Достоєвського до внутрішнього світу персонажів полягає насамперед у тому, що він розглядає людину одержиму, пойняту пристрастю, людину, яка перебуває у стані напруженої афектації. За М. Степановим Скорочено ЧАСТИНА ПЕРША І На початку липня, надзвичайно жаркої пори, якось надвечір, зі своєї комірчини, яку наймав у пожильців в С-му провулку, на вулицю вийшов юнак і повільно, мовби в нерішучості, попрямував до К-на мосту. Він щасливо уникнув зустрічі зі своєю хазяйкою на сходах. Комірчина його містилася під самісіньким дахом високого п'ятиповерхового будинку і скидалася більше на шафу, ніж на житло. Хазяйка ж, у якої він наймав цю комірчину з обідом і обслугою, мешкала на поверх нижче, в окремій квартирі, і щоразу, йдучи з дому, він мусив проходити повз її кухню, із майже завжди розчиненими навстіж дверима. І щоразу, коли він проходив повз, його охоплювало якесь хворобливе і боязливе почуття, якого він соромився і від якого болісно кривився. Він дуже заборгував хазяйці і боявся з нею зустрічатись. Не те щоб він був такий уже боязкий і затурканий, навпаки, але з деякого часу він перебував у дратівливому напруженні, схожому на іпохондрію. Він так заглибився в себе і відцурався всіх, що боявся навіть будь-якої зустрічі, а не те що зустрічі з хазяйкою. Його допікали злидні; але останнім часом навіть скрутне становище перестало гнітити його. Про щоденні справи свої він зовсім перестав і не хотів думати... "На яке діло заміряюсь, а тим часом таких дурниць боюся! — подумав він з дивною усмішкою.— Гм... справді... все в руках
|