Одразу ж після створення "Війни і миру" Толстой задумав написати роман про Петра І та його епоху. Проте роботу над цим твором перервав новий задум. Протягом 1873 - 1877 pp. Толстой пише "Анну Кареніну" — роман про сучасність, в основу якого, за визнанням автора, лягла "думка сімейна", пов'язана з тривожними роздумами про долю країни і народу.

Толстой у 80-і роки. На початку 80-х років письменник пережив гостру духовну кризу, що призвела до докорінної зміни його поглядів. Рішуче порвавши зі своїм середовищем, Толстой, за його власним зізнанням, прийняв "звання" "адвоката 100-мільйонного землеробського народу", став палким захисником простого люду. У цей час письменник перебрався з Ясної Поляни до Москви. Протягом двох десятків років жив у місті, постійно маючи перед очима жахливі картини людської бідності. Про все бачене й пережите ним письменник розповів у творі "Сповідь".

"Воскресіння". Найзначнішим твором пізнього Толстого став роман "Воскресіння". У ньому змальована вся Росія: від найвищих царських урядовців до в'язничного священика, від Москви і Петербурга до сибірських тюрем.

Суворо засудивши усю суспільну систему Росії: суд і церкву, державні установи і офіційну мораль, "єретик" Толстой у лютому 1901 року за ухвалою найсвятішого синоду був відлучений від церкви.

28 жовтня 1910 року 82-літній письменник покинув Ясну Поляну, маючи намір пожити серед простого народу. Але його планам не судилось здійснитися. Запалення легень змусило Толстого зупинитися на станції Астапово Рязансько-Уральської залізниці. Там, у домі начальника станції, 7 лютого 1910 року видатний російський письменник помер.

"Війна і мир"

На початку 60-х років Лев Толстой задумує роман про декабриста, який повертається після амністії із Сибіру в оновлену реформою 1861 р. Росію. Задум поступово розширювався: "Мимохіть від теперішнього я перейшов до 1825 року, епохи помилок і нещасть мого героя, і залишив почате. Але й у 1825 році герой мій був уже змужнілою, сімейною людиною. Щоб зрозуміти його, мені потрібно було перенестись у його молодість, і молодість його співпала зі знаменною для Росії епохою 1812 року. Я вдруге кинув почате і почав писати