щами природи виникала в поезії і до Тютчева, зображення невидимих прихованих порухів душі крізь зриму діалектику явищ природи — це те, що дав поезії Тютчев.

Образна система лірики Тютчева являє собою надзвичайно гнучке поєднання суб'єктивного враження, яке справляє на поета цей світ.

За Л. Кузіним

SILENTIUM¹

Мовчи і крийся, і таї
Думки і почуття свої.
Хай у душевній глибині
І сходять, і зайдуть вони,
Мов зорі ясні уночі.
Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?
Як іншим зрозуміть тебе?
Ти думку висловиш — і вмить
Уже неправда в ній дзвенить.
О, не мути джерел ясних;
Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.
Є цілий світ в душі твоїй
Таємно-чарівничих дум;
їх заглушить базарний шум,
їх промінь денний осліпить;
Хай серце слухає й мовчить.

Переклад з російської Ю. Клена

SILENTIUM

Молчи, скрывайся и таи
И чувства и мечты свои —
Пускай в душевной глубине
Встают и заходят оне
Безмолвно, как звезды в ночи, —
Любуйся ими — и молчи.

¹  Тиша, мовчання (лат.).