ться безпосереднім попередником символістів чи навіть основоположником символізму як напрямку (Д. Обломієвський).

Основи символізму закладаються у 60-х роках у "Піснях Маль-дорора" (1868-1869) Лотреамона, ранніх збірках Поля Верлена; елементи символістської поетики наявні і в поезії Артюра Рембо. Проте в ті роки про символізм як літературний рух ще не йшлося: "Квіти зла" Бодлера, як і творчість Верлена, були знані лише досить вузькому колу цінителів поезії; "Осяяння" Рембо ще не були опубліковані, а Малларме, який писав рідко і мало, "сприймався чи то як епігон Бодлера, чи то як не надто щасливий і другорядний парнасець" (Г. Косіков).

На середину XIX століття припадає створення теорії "чистого мистецтва", представники якої (Теофіль Готьє та "парнасці") утверджували самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики, суспільних вимог, виховних завдань. До школи "чистого мистецтва" в російській поезії XIX ст. традиційно відносили творчість Федора Тютчева та Афанасія Фета.

Найбільші поети-символісти відкрили новаторські художні засоби, яким судилося велике майбутнє в літературі пізнішого часу.

Запитання та завдання

1. Розкажіть про особливості розвитку поезії від романтизму до символізму.

2. Назвіть найвидатніших поетів цього періоду "переходу".

3. Які фактори вплинули на виникнення символізму як літературного напряму? Які поети стали його попередниками?

4. Як ви розумієте теорію "чистого мистецтва"? Що проповідували най-видатніші її представники?