і використовував для цього залізний аршин. Замовлення на дитячі трунки брав він дуже неохоче і робив їх просто без мірки, з презирством, і щоразу, одержуючи гроші за роботу, говорив: — Сказати правду, не люблю займатися дурницями. Крім ремества, невеликий прибуток давала йому також гра на скрипці. У місті на весіллях грав звичайно жидівський оркестр, яким керував лудильник Мойсей Ілліч Шахкес, що брав собі більше половини заробку. Тому що Яків дуже добре грав на скрипці, особливо російських пісень, то Шахкес інколи запрошував його в оркестр з платнею по п'ятдесят копійок за день, не враховуючи подарунків від гостей. Коли Бронза сидів у оркестрі, то в нього насамперед пітніло і багровіло обличчя; було жарко, пахло часником до задухи, скрипка верещала, біля правого вуха хрипів контрабас, біля лівого — плакала флейта, на якій грав рудий з цілою сіткою червоних та синіх жилок на обличчі худючий жид, що мав прізвище відомого багатія Ротшильда. І цей клятий жид навіть найвеселіше примудрявся грати жалісно. Без усякої видимої причини Яків мало-помалу проймався ненавистю і презирством до жидів, а особливо до Ротшильда; він починав прискіпуватись, лаяти його негарними словами і раз навіть хотів побити його, і Ротшильд образився і промовив, дивлячись на нього люто: — Коли б я не поважав вас за талант, то ви давно полетіли б у мене в віконце. Потім заплакав. Через це Бронзу запрошували в оркестр не часто, тільки в разі крайньої необхідності, коли не приходив хтось із євреїв. Яків ніколи не бував у доброму настрої, бо йому раз у раз доводилося зазнавати страшенних збитків. Наприклад, у неділі й свята грішно було працювати, понеділок —важкий день, і таким чином протягом року збиралося до двохсот днів, коли мимоволі доводилося сидіти склавши руки. А які ж це збитки! Коли хтось у місті грав весілля без музики або Шахкес не запрошував Якова, то це теж був збиток. Поліцейський надзиратель був два роки хворий і танув, І Яків нетерпляче ждав, коли він помре, але надзиратель виїхав у губернське місто лікуватися і взяв та й помер там. Ось вам і збиток, принаймні карбованців на десять, бо труну довелося б робити дорогу, з глазетом1. Думки про збитки допікали Якову особливо ночами; він клав поруч себе на постіль скрипку і, коли всякі 1 Глазёт — ґатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами.
|