Найвидатншшй французький поет-символіст, трагічність світосприйняття якого пов'язана з трагізмом його епохи і з обставинами невлаштованого, богемного життя самого поета. Верлен — неперевершений майстер напівтонів, нюансів, майже невловних чуттєвих образів. Для його поезії характерні симфонізм, віртуозна ритміка і мелодика. Значення поетичної діяльності Верлена полягає передусім у розкритті нових виражальних можливостей мови і розвитку засобів відтворення найтонших психологічних переживань. Основні твори: поетичні збірки "Сатурнічні вірші" (1866), "Вишукані свята" (1869), "Романси без слів" (1874), книга прози "Прокляті поети" (1884).
|