Поль Верлен народився ЗО березня 1844 р. в Меці, в сім'ї офіцера. Після переїзду родини до Парижа він закінчив ліцей (1862) і у двадцятирічному віці почав працювати чиновником у Паризькій міській ратуші. Згодом Верлен одружився і проводив звичайне чиновницьке існування. Але поезія, якою він захоплювався ще з шкільних років (свій перший відомий вірш "Смерть" (1858) він надіслав В. Гюго), приваблювала його значно більше, ніж кар'єра.

Становлення митця. Перша публікація Верлена припадає на 1863 р. (сонет "Пан Прюдом"). На початку літературної діяльності він був близьким до знаменитої тоді поетичної групи "Парнас". У ранніх поетичних збірках Верлена ("Сатурнічні вірші", "Вишукані свята") відбувається поступовий перехід від властивої парнасцям любові до "застиглої" краси, від матеріального відчуття світу до химерності, нереальності зображуваних образів. У передачі настроїв, миттєвих відчуттів у цих перших книгах поета уже помітний вплив імпресіонізму.

Ще більшою мірою намагання звільнитися від "живописності" вірша, від його парнаської пластичності помітно у найкращій поетичній збірці Верлена — "Романси без слів" (1874). Вже сама назва збірки свідчить про жвавий інтерес автора до мелодійності вірша. Пізнання свого внутрішнього "Я" через музику — такий шлях видавався поетові новаторським і найправильнішим. Тоді ж таки у вірші "Поетичне мистецтво" (1874) Верлен обґрунтував значення музикальності як основи символістської поетики.

Дорогами Європи. У дні Паризької Комуни Верлен працював у бюро комунарської пропаганди. У цей час він познайомився з юним поетом Рембо. Незабаром це знайомство переросло у глибоку дружбу. Спільність духовних зацікавлень і глибоке взаєморозуміння стали настільки міцними, що Верлен розлучається із сім'єю, і друзі покидають Париж.

Поети вирушають спочатку до Бельгії, а потім — до Англії. "Геніальний Рембо допомагає Верлену відкрити себе, відкрити у собі поетичну стихію, яка до того часу тільки пробивалася... Два короткі роки Верлен живе своїм власним життям, і ці два роки обезсмертили його ім'я" (Є.Еткін).

Проте складні стосунки друзів закінчилися сваркою, під час якої Верлен поранив Рембо пострілом з револьвера. Брюссельський суд засудив Верлена до двох років ув'язнення.

Верлен — "король поетів". У 1880-х роках до Верлена приходить слава. Широко відомими стали твори з поетичної збірки "Да-