Переглянути всі підручники
<< < 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 > >>

 

Після відбуття ув'язнення у Редінзькій тюрмі хворий і духовно зламаний письменник змушений був покинути Англію і під іншим ім'ям поселитися у Парижі, де зміг створити дуже небагато: знамениту і глибоко трагічну за своєю суттю "Баладу Редінзької тюрми", книгу "De profundis" та низку листів.

ЗО листопада 1900 року Оскар Вайльд помер у паризькому готелі, що належав його давньому другові.

"Портрет Доріана Грея"

Роман "Портрет Доріана Грея" — це найбільший твір Оскара Вайльда, вершина його естетизму і водночас великої мистецької сили заперечення декадентських крайнощів цього естетизму. Роман написано на замовлення американського журналу, а вперше опубліковано 1890 року для окремого видання; в 1891 році автор, на вимогу видавця, дописав кілька розділів, аби надати творові "соліднішого" розміру (писати такі портативні романи було не в дусі англійської прози!). Цим пояснюється певна непропорційність окремих частин твору, зокрема, "переломного" XI розділу, куди автор, послуговуючись щедрою своєю пам'яттю, понатоптував мало не цілі уступи з різних брошур, антикварних реєстрів тощо...

Фантастичний рушій сюжету — це портрет Доріана Грея. Спромігшися, з портретової ласки, на вічну юність, спокушений чарами філософії нового гедонізму, що проповідує лорд Генрі Уоттон,— До-ріан віддається в житті самим насолодам, тягар моральної відповідальності перекладаючи на свій портрет. Зухвало-егоїстичні парадокси лорда Генрі, зневага його до всякої вульгарності, куди він залучає і співчуття та страждання вкупі з бридотою, культ молодості, краси й насолоди, що не знає морального стриму, — стають і Доріановою філософією. Жадливий до розкошів, до все нових незвичних вражень, він свій дім обставляє з великою пишнотою, колекціонує старовинні гобелени й рідкісні парфуми, коштовне каміння й екзотичні музичні інструменти, вчащає до потайних притонів і вдається до потайних пристрастей, губить не одне чуже життя, не зупиняється навіть перед убивством друга... Але, пустившись морального берега, він пускається й тієї сили, що не дає людині потонути: знудженість життям, духовне спустошення — то тільки перші признаки заплати. Руйнівні сили, що діяли всередині Доріана, в його душі, знищують, кінець кінцем, і його тіло, коли він добиває в образі портрета решту свого "Я". В житті його шалька

 

Переглянути всі підручники
<< < 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 > >>
Hosted by uCoz