В іншу пору й надзвичайні навіть події не мають сили прогнати твою байдужу кволість. На бенкеті в хоромах ти можеш сидіти спокійно, байдужо, ні на що не зважаючи, бо власна душа людини — то джерело і смутку й радощів.

Я згадую один день. Я зійшов до моря на берег. Застав мене дощ і я сховався у відчиненій повітці для човнів, та й сів там переждати. Я щось таке наспівував, але без жодних радощів й утіхи, аби час швидше плинув. Езоп був зі мною. Він сів і почав слухати. Я кидаю наспівувати і також прислухаюсь. Знадвору чути розмову, хтось надходить. Випадок, звичайнісінький випадок! Двоє мужчин і дівчина прожогом вбігли у повітку. Вони кричали одне одному, регочучи: "Мерщій! Тут можна сховатись від дощу!"

Я підвівся.

Один мужчина був одягнутий у білу накрохмалену сорочку, що зовсім змокла на дощі і настовбурчилась, як мішок; на ній була діамантова застібка. Взутий він був у довгі, з гострими носками, черевики, які були ще досить елеґантні з вигляду. Я привітався з цією людиною. То був добродій Мак, крамар. Я знав його по невеличкій крамниці, де брав хліб. Він навіть запрошував якось мене до себе в гості, але до цього часу я ще не відвідав його.

— О, знайомі! — сказав він, вгледівши мене. — Ми йшли до млина, і довелось вернутися. Оце так погода, правда? Ну, то коли ж ви завітаєте в Сірілунд, пане лейтенанте?

Він познайомив мене з маленьким, з чорною бородою, добродієм, що був у цій компанії, лікарем, який жив при філіальній церкві.

Дівчина підняла вуаль до половини обличчя й почала впівголоса говорити до Езопа. Я звернув увагу на її кофтину. По підбійці й петлях видно було, що вона перелицьована. Добродій Мак відрекомендував і її: то була його донька і звали її Едвардою.

Едварда поглянула на мене крізь вуаль і все шепталася з собакою, читаючи те, що написано було в неї на нашийнику:

— Т-а-ак, тебе звуть Езоп, ти... Лікарю, хто такий був Езоп? Я тільки пам'ятаю, що він писав байки. Адже він був фрігієць. Ні, я не знаю.

Дитина, дівчина-школярка. Я поглянув на неї. Була вона висока на зріст, але з несталими ще формами, років п'ятнадцяти-шістнадцяти, з довгими, смаглявими руками без рукавичок. Вона, мабуть, рилася сьогодні увечері в енциклопедії, про всяк випадок шукаючи відомостей про Езопа.