Всесвітньо відомий англійський драматург, реформатор англійського театру. У своїх п'єсах постійно виступав за створення справедливого суспільства. Передумовою позитивних суспільних змін Шоу вважав реалізм і людське прагнення до життя. Його драматургія стала новим етапом у розвитку англійському театру, який упродовж століття перебував у глибокому занепаді. Шоу — один із чільних представників "нової драми" ("Квінтесенція ібсенізму"), письменник, який значною мірою проторував магістральні шляхи розвитку світової драматургії у XX столітті. Основні твори: цикли "П'єси неприємні" (1898), "П'єси приємні" (1901); п'єси "Людина і надлюдина" (1903), "Пігмаліон" (1913), "Дім, де розбиваються серця" (1917), "Свята Жанна" (1924), "Візок з яблуками" (1929) та ін., книга "Квінтесенція ібсенізму" (1891). Джордж Бернард Шоу народився 26 липня 1856 року у Дубліні (Ірландія) у протестантській сім'ї торговця збіжжям і вчительки
|