за сприятливих обставин все краще стрімко пробуджується. Так, батько Елізи — сміттяр Альфред Дулітл, гротескно зображений Шоу, зненацька розбагатівши, блискуче виступає з лекціями перед вишуканою аудиторією. Постійно експериментуючи з характеристикою жанрових особливостей своїх п'єс, придумуючи найнесподіваніші визначення, Б. Шоу у більшості випадків залишався тим, ким він був за покликанням — комедіографом. І "Пігмаліон" — одна з його найкращих комедій. Тут вражають афоризмами діалоги персонажів, змінюють один одного гострі комедійні епізоди, парадоксально складаються взаємини героїв. П'єса "Пігмаліон" з дивовижною легкістю зазнавала найнесподіваніших метаморфоз, перетворюючись у твори інших видів мистецтв. Її сценічна історія є напрочуд багатою і різноманітною. Написана напередодні Першої світової війни, знаменита комедія англійського драматурга справила значний вплив на всю європейську культуру XX століття. За О. Образцовой Скорочено Дія перша Лондон. Ковент Ґарден1 літнього вечора. Злива. Звідусіль лунають відчайдушні сигнали таксі. Перехожі поспішають сховатися від дощу під портиком церкви Святого Павла, що на ринковій площі. Серед них пані зі своєю дочкою, обидві у вечірніх сукнях. Усі похмуро вдивляються у стіну з дощу, за винятком одного пана. Він стоїть спиною до решти людей, цілковито захоплений нотатками, що їх поспіхом робить у своєму записнику. Годинник видзвонює чверть на дванадцяту. Дочка. (стоїть поміж центральними колонами портику, ближче до лівої.) Я змерзла до кісток. І куди він заподівся, той Фреді? Уже двадцять хвилин, як пішов. Мати (стоїть праворуч від дочки). Двадцять — не двадцять, а таксі вже можна було взяти. 1Ковент Ґарден — площа в Лондоні, навколо якої розташовані криті торговельні ряди овочевого та квіткового ринків, відомий театр Ковент Ґарден (з 1858 року - Королівська Опера), а також церква Св. Павла (не плутати з Собором Св. Павла).
|