Хіґінс. Ось, прошу. Це все, що з неї витягнеш. "Ги-и-и"! І що їй після цього поясниш? Ви — людина військова і, певно, розумієте, таким треба тільки наказувати. Елізо, півроку ви житимете у цьому домі й учитиметесь говорити красиво, як леді з квіткового магазину. Якщо будете слухняною — матимете добру спальню, досхочу їжі та гроші на шоколад і таксі. Коли ж ви будете неслухняною й лінивою, то спатимете в комірчині разом із тарганами, а пані Пірс духопелитиме вас мітлою. За півроку в розкішній сукні ви поїдете в екіпажі до королівського палацу. І якщо король здогадається, що ви таки не справжня леді, поліція ув'язнить вас у Тауері й відрубає голову, щоб іншим зарозумілим квіткаркам не було внадно. Якщо ж ніхто ні про що не здогадається, то ви отримаєте в подарунок сім шилінґів шість пенсів, і з ними розпочнете нове життя як леді — продавщиця в шикарному магазині. Якщо ви відмовитеся від моєї пропозиції, то будете тупим невдячним убоїськом, і янголи ридатимуть, дивлячись на вас. (До Пікерінґа.) Сподіваюся, тепер ви вдоволені, Пікерінґ? (До пані Пірс.) Здається, пані Пірс, я виклав усе гранично просто і ясно.

Пані Пірс  (терпляче ). Гадаю, мені краще поговорити з дівчиною сам-на-сам. Не знаю, чи зможу я взяти на себе відповідальність за неї і взагалі, чи погоджусь на цей ваш замір. Я певна, ви їй не зичите зла, але якщо вже ви захопитеся чиєюсь вимовою — чи як ви це називаєте — ви забуваєте про все на світі. Ходімо, Елізо. Хіґінс. Оті чудово. Дякую, пані Пірс. Тягніть її у ванну. Еліза (неохоче підводиться; підозріливо). Чо' це ви мене лякаєте?! Не підойде мені тут, так піду собі, а товкти себе мітлою не дам! Не просилась я ні в які палаци. Ніяких я діл з поліцією не мала й мать не хочу! Я ж порядна дівчина...

Пані Пірс зачиняє двері — й Елізині бідкання стихають. На подив дівчини, її ведуть не вниз на кухню, а на горішній поверх. Пані Пірс відчиняє двері однієї зі спалень.

Пані Пірс. Я поселю вас тут. Це й буде ваша спальня. Еліза. О-го-о... Та я зроду в цім багатстві не засну! Шо ви, добра пані?.. Такі розкоші не про мене! Тут на'іть торкнуця до чо'ось страшно — я ж не принцеса якась...

Пані Пірс. Якщо будете так само доглянута, як і ця кімната, то швидко до неї звикнете. І звертайтеся до мене не "добра пані", а "пані Пірс". (Пані Пірс відчиняє двері до перевдягальні, перебудованої на ванну кімнату.)