зам. Реалісти переорієнтовували літературу з минулого на сучасне. Покликання літератури — пізнання дійсності та її ідейна оцінка. Найпопулярніші жанри: роман, повість. Найвидатніші представники реалізму — Бальзак, Стендаль, Діккенс, Флобер, Гоголь, Тургенев, Толстой.

Символ — поетичний троп, що ґрунтується на умовному означенні якогось явища чи поняття через інше на підставі подібності. З допомогою символу поети прагнуть стисло і яскраво передати певну важливу думку.

Символізм — художньо-стильовий напрям, який зажив неабиякої популярності в останній чверті XIX — на початку XX ст. Символісти вважали головною метою своєї творчості пошук прихованої краси світу. На їхню думку, символ, що з'єднує предмет або явище дійсності з його нематеріальною суттю, повинен викликати в читача властиві тільки йому асоціації. Символісти намагались надати своїм творам досконалої співучості, бо вважали, що тільки музика є мистецтвом, здатним безпосередньо зв'язувати людину з Богом. Найяскравіші представники — П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме, Д. Мережковський, В. Брюсов.

Стиль — сукупність ознак, що об'єднують творчість ряду митців, споріднену тематикою, способом створення художнього світу. Крім того, виділяється індивідуальний стиль, тобто неповторні особливості того чи іншого письменника. Носіями стилю письменника є його образне мислення, тематика і проблематика, найхарактерніші для його творчості, особливості обраного жанру.

Філософський роман — великий епічний твір, спрямований на філософське осмислення світу, людини, закономірностей життя, природи, розвитку суспільства. Основу роману Ф. Достоєвського "Злочин і кара" становлять, зокрема, філософські проблеми самоцінності людського життя, морально-етичної відповідальності за гріх і злочин перед Всевишнім.