Хіґінс (наче громом уражений). За Фреді?! За цього недоумка?! Та це нещастя не згодилося б навіть на посильного, якщо у нього взагалі вистачить сміливості шукати собі роботу! Дівчино! Та чи розумієте ви, що я зробив вас гідною короля?

Еліза. Фреді любить мене. І для мене він — мій король! Я не хочу, щоб він працював. Він не виховувався для цього, як я. Я піду вчителювати.

Хіґінс. І чого ж ви, на Бога, вчитимете?

Еліза. Чого й ви мене вчили. Фонетики.

Хіґінс (встає у гніві). Що?!

Еліза (без найменшої спроби опору). Скручуйте. Вам уже не відібрати моїх знань! Ви самі казали, що слух у мене тонший від вашого. Крім того, на відміну від вас, я вмію бути люб'язною. Ну, що скажете, (навмисне вимовляючи неправильно, щоб позлити його.) про-хв-есор? (Клацає пальцями.) Тепер мені наплювати і на вашу лайку, і на вашу пишномовність. Я дам оголошення в газети, що ваша герцогиня — проста квіткарка, яку ви навчили, і що за півроку я беруся зробити те саме з будь-якої базарної торговки! За якусь тисячу фунтів! Боже, як пригадаю, що я перед вами плазувала, а ви з мене глузували й знущались, я просто вбити себе готова! А мені варто було зробити тільки крок — і я б зрівнялася з вами.

Хіґінс (вражений, дивиться на Елізу). Ох же, ви, зарозуміла голодранко! Але все одно це краще, аніж хникати й пхикати, краще, ніж носити пантофлі й шукати окуляри. Авжеж краще! (Встає.) Чорт забирай! Елізо, я казав, що зроблю з вас справжню жінку і таки зробив! Такою ви мені подобаєтесь.

Еліза. Тепер ви будете хитрувати й стелитися, бо зрозуміли, що я вас не боюся і зможу обійтися без вас!

Хіґінс. Звичайно, зрозумів, дурненька. Ще п'ять хвилин тому ви були, наче камінь на моїй шиї. А зараз ви водночас і фортечна башта, і броненосець. Ви, я та Пікерінґ тепер не просто двоє чоловіків і одне дурнувате дівчисько. Ми тепер троє переконаних одинаків!

Повертається пані Хіґінс, одягнена для шлюбної церемонії. В манерах Елізи відразу з'являється вишукана неприступність.

Пані Хіґінс. Елізо, екіпаж подано. Ви готові?

Еліза. Так, готова. А професор не їде?

Пані Хіґінс . Звичайно, ні. Адже він не вміє поводитись у церкві. Він щоразу критикує на весь голос вимову священика.

Еліза. Значить, ми більше не побачимось, професоре. На все добре. (Рушає до дверей.)