Французький поет-символіст. Вважається предтечею французької поезії XX ст. Без використання відкритих Рембо засобів поетичного вираження важко уявити сучасну поезію Франції. Загадковість його біографії і дивна поетична доля дали літературознавцям підстави для дискусії про так званий "міф Рембо". Його поетичний світ вражає яскравою строкатістю і динамікою, спресованістю матеріальних форм, багатством предметної стихії. Улюблений герой Рембо — волоцюга, що вривається у світ, руйнуючи стереотипи, прославляючи свободу в політиці, побуті, уяві. Звідси — "розірваний стиль" і цілковита свобода асоціацій, — характерні риси французької поезії XX ст. Основні твори: вірші "Париж заселяється знову", "Руки Жанни-Марі", "П'яний корабель" (усі — 1871), сонет "Голосівки" (1872) та ін.; поетичні збірки "Останні вірші" (1872-1873), вірші в прозі "Осяяння" (1872-1873) та "Сезон у пеклі" (1873).
|