У бухтах спутаний весь травами морськими,
Я шквалом кинутий, де й птиці не знайти,
Звідкіль ні монітор¹, ні парусник не здійме
Розбитий мій каркас, сп'янілий від води;

І весь задимлений, в туманах фіалкових,
Я небо пробивав, немов багрець стіну,
В блакитних лишаях і в соплях смарагдових,
В цих дивних ласощах поета в давнину;

Летів блискучий я, мов божевільна куля,
Між чорних коників, мандрівників морських,
Тоді як Липень лив, розпалений і чулий,
Ультрамарин небес у кільця хмар прудких;

Я часто хвилювавсь, почувши в здивуванні,
Як вирушав Мальштрем чи кидавсь Бегемот, —
Тепер я стомлений, у вічнім спогляданні,
Хотів би знов вернуть до європейських вод.

Я бачив зоряні архіпелаги в лоні
Замріяних небес серед моїх шляхів.
Чи сниш ти і гориш у ночі ці бездонні,
Мов птиці золоті, о Міць майбутніх днів?

Я досить сліз пролив. Були жорстокі зорі,
І місяць серце тис, і сонце так пекло!
Украй терпка любов мене п'янила в морі.
О мій розбитий кіль! О зранене крило!

Я до Європи мчусь, її калюж бажаю,
Де між холодних хвиль, у мряці запашній,
Засмучене дитя навшпинечках пускає,
Немов метелик той, хисткий кораблик свій.

¹  Монітор — тут: баштовий броньований військовий корабель, призначений для операцій біля морських берегів і на річках.