години він у задумі ходив з кутка в куток, кусаючи губи. Тоді взяв з полички Синю книгу і почав гортати. "Алан Кемпбел. Мейфер, Гертфорд-стріт, 152". Так, це саме та людина, що йому потрібна. Розділ XIV — XVII [Наступного ранку Доріан запросив до себе знайомого хіміка Алана Кемпбела і змусив того допомогти йому позбутися трупа, застосувавши азотну кислоту. Увечері він позбувся й одягу Безіла. Брат Сібіли Вейн намірився вбити Доріана. щоб помститися за смерть сестри, котра загинула вісімнадцять років тому, але, побачивши його юне обличчя, яке зовсім не змінилося, вирішив, що перед ним інша людина.] Другого дня Доріан не виходив з будинку і більше пробув у себе в кімнаті, знеможений диким страхом перед смертю, але й до життя вже збайдужілий. Усвідомлення того, що хтось на нього чигає, вистежує його, готує пастку, — не давало йому спокійної хвилини. Досить було війнутися гардині, і Доріан уже здригався. Сухе листя, що вітром прибивало до вікон, скидалось йому на його власні нездійснені заміри і несамовиті каяття. Заплющивши очі, він знову бачив обличчя моряка, що пильно вдивлявся крізь затуманену шибку, і знову тяжка рука жаху стискувала йому серце. Але, може, це тільки породження його фантазії, що з ночі викликала примару помсти і цю моторошну картину грядущої-покари? Бо ж: дійсність — хаотична, то лише людська уява діє з разючою логічністю. Адже саме завдяки уяві услід за гріхом приходять докори сумління. Адже саме уява виставляє нам на очі огидне поріддя наслідків, що тягне за собою кожен наш злочин. У звичайному світі фактів ані грішники є покарані, ані праведники винагороджені. Успіх дається дужому, поразки зазнає слабкий. І по всьому!.. Та й крім того, якби хто сторонній тинявся навколо дому, його побачили б слуги або сторожа. Якби чиї сліди було знайдено на клумбах, садівники доповіли б йому. А певно, певно — це все його уява! Брат Сібіл Вейн не повернувся, щоб убити його. Він відплив на судні і десь загине в холодному морі. То ж хай собі хоч як там, а від Джеймса Вейна він, в усякому разі, убезпечений. Адже цей моряк не знає, і ніяк йому дізнатися, ім'я Чарівного Принца! Маска юності врятувала його, Доріана Грея.
|