ма, носити маску навіть перед своїми близькими, навіть перед дружиною і власними дітьми. І от щодо дітей — де найгірше, Норо.

Нора. Чому?

Хельмер. Тому, що отруєна брехнею атмосфера заражає, розкладає все домашнє життя. Діти з кожним ковтком повітря сприймають зародки зла.

H о р а (наближаючись до нього ззаду). Ти впевнений у цьому?

Хельмер. Ах, люба, я досить добре переконався в цьому під час своєї адвокатської діяльності. Майже всі, хто рано схибив у житті, мали брехливих матерів.

Нора. Чому саме — матерів?

Хельмер. Найчастіше це бере свій початок від матері. Але й батьки, звичайно, впливають у тому ж дусі. Це добре відомо всякому адвокатові. А цей Крогстад всі роки отруював своїх дітей брехнею і лицемірством, ось чому я й називаю його морально зіпсованим. (Простягаючи до неї руки). Тому хай моя миленька Нора обіцяє мені не просити за нього. Дай руку, що обіцяєш. Ну-ну, що це? Давай руку. От так. Отже, домовились. Запевняю тебе, мені просто неможливо було б працювати разом з ним; я відчуваю просто фізичну огиду до таких людей.

ДІЯ ДРУГА

Та сама кімната. В кутку, біля піаніно, стоїть обібрана, обтріпана, з обгорілими свічками ялина. На дивані манто і капелюх Нори. Нора сама; хвилюючись, ходить по кімнаті, нарешті зупиняється біля дивана і бере

своє манто.

Нора (випускаючи з рук манто). Хтось іде! (Підходить до дверей, прислухається). Ні... нікого. Звичайно, ніхто сьогодні не прийде. Перший день Різдва... І завтра також. Але, можливо... (Відчиняє двері і виглядає ). Ні, в скриньці для листів нічого немає, зовсім порожня. (Вертається назад). Е, дурниці! Звичайно, він нічого такого насправді не зробить, нічого такого бути не може. Це неможливо. У мене троє маленьких дітей.

Анна-Марія ( виходить з дверей ліворуч, несучи велику картонку ). Ледве відшукала цю картонку з маскарадними платтями.

Нора. Дякую. Постав на стіл.

Анна-Марія (ставить). Тільки вони тут без ладу, мабуть, розкидані.

Нора. О, порвати б їх на шмаття!