Хельмер. І, кажуть, він досить тямущий працівник. Але ось що: ми з ним знайомі з юності. Це одне з тих поквапливих юнацьких знайомств, через які людина потім часто потрапляє в незручне становище. Так, я не приховаю від тебе, ми з ним навіть на "ти". І він такий безтактний, що й не думає приховувати цього при інших. Навпаки, він вважає, що це дає йому право бути фамільярним, він раз у раз козиряє своїм "ти", "ти, Хельмер". Це мене найбільше коробить. Він може зробити моє становище в банку просто нестерпним. Ну, треба покласти всьому цьому край. (Йде до дверей в передпокій і кличе). Елене!

Нора. Що ти хочеш?

Хельмер (копаючись у паперах). Покласти край. (До служниці, що ввійшла). Ось, візьміть цього листа і негайно ж ідіть. Знайдіть посильного, і хай він його віднесе. Тільки швидко. Адресу написано. Ось гроші.

Служниця. Гаразд. (Виходить з листом).

Хел ьмер (збираючи папери). Отаке-то, моя маленька уперта панійко!

H о р а (затаївши подих). Торвальде, що то за лист?

Хельмер. Звільнення Крогстада.

Нора. Поверни, поверни назад, Торвальде! Ще не пізно. Торвальде, поверни! Заради мене, заради себе самого, заради дітей. Чуєш, Торвальде, поверни. Ти не знаєш, як це може відбитися на всіх нас.

Хельмер. Пізно.

Нора. Так, пізно.

Дзвінок у передпокої.

Нора. Доктор Ранк!.. Краще все інше! Краще все інше — що б там не було. (Проводить руками по обличчю і, опанувавши себе, йде і відчиняє двері в передпокій).

Доктор Ранк знімає з себе шубу в передпокої і вішає її. Протягом наступної сцени починає вечоріти.

Нора. Здрастуйте, докторе Ранк. Я вас по дзвінку пізнала. Та ви тепер не йдіть до Торвальда; він, здається, зайнятий.

Ранк. А ви 1 (Входить у кімнату ).

H о р а (зачиняючи двері в приймальню). О, ви знаєте — для вас у мене завжди знайдеться вільна хвилинка.

Ранк. Дякую. Буду користуватися з цього, доки можна.

Нора. Що ви цим хочете сказати? "Доки можна"?..