Хельмер. Це швачка, чи хто?

Нора. Ні, це Кристииа. Вона допомагає мені поправити костюм. Побачиш, яке я справлю враження.

Хельмер (Показуючи паку паперів). Ось. Я заходив у банк. (Хоче йти до себе).

Нора. Торвальде.

Хельмер С зупиняючись ). Що?

Нора. А якщо твоя білочка попросить тебе гарненько про щось?..

Хельмер. Норо... сподіваюсь, це не про вчорашнє знову?

H о р а (ближче до нього). Так, Торвальде! Я прошу, благаю тебе!

Хельмер. Ів тебе справді вистачає духу знову ставити це питання?

Нора. Так-так, ти повинен послухатись мене, повинен залишити за Крогстадом його посаду в банку!

Хельмер. Але ж, люба Норо, я вирішив взяти на його місце фру Лінне.

Нора. Це дуже мило з твого боку, але ти можеш відмовити комусь іншому із конторників замість Крогстада.

Хельмер. Ні, це просто нечувана впертість! Через те, що ти понадавала тут необдуманих обіцянок поклопотатися за нього, я зобов'язаний!..

Нора. Так, ну так. Згадай тільки, що писали злі люди про тата, як жорстоко оббріхували його. їй-право, вони добилися б його відставки, якби міністерство не послало тебе ревізором і якби ти не поставився до тата чуйно і доброзичливо.

Хельмер. Голубко Норо, між твоїм батьком і мною істотна різниця. Батько твій не був бездоганним чиновником. А я саме такий і таким, сподіваюсь, залишуся, доки буду посідати свій пост.

Нора. Ах, ніхто не знає, що можуть здумати злії люди. І ми саме тепер могли б жити добре, спокійно, щасливо, мирно, без клопоту — ти, і я, і діти, Торвальде! Ось чому я прошу тебе так.

Хельмер. Дати людям привід говорити, що мною керують всякі сторонні впливи? Повір, я б незабаром відчув на собі наслідки цього! І крім того... Є обставина, через яку зовсім неможливо залишити Крогстада в банку, доки я там директором.

Нора. Яка обставина?

Хельмер. На його моральні недоліки я б ще міг, у крайньому разі, подивитися крізь пальці...

Нора. Правда ж, Торвальде?