вісточки. І пам'ятайте, ваш чоловік сам змусив мене знову стати на такий шлях. Цього я ніколи йому не прощу. До побачення, фру Хельмер. (Виходить через передпокій).

Нора (іде до дверей у передпокій, відчиняє їх і прислухається). Іде. Не віддає листа. О, ні-ні, де було б неможливо! Неможливо! (Відчиняє двері все більше й більше). Що це? Він стоїть за дверима. Не сходить вниз. Роздумує? Невже він...

Чути, як лист падає в скриньку. Потім чути кроки Крогстада, що спускається сходами, поволі кроки завмирають нанизу. Нора з придушеним криком біжить назад у кімнату до стола перед диваном. Коротка пауза.

Лист!.. У скриньці! (Тихенько скрадається до дверей передпокою). Лежить там... Торвальде, Торвальде... тепер нам немає порятунку!

ДІЯ ТРЕТЯ

Та сама кімната. З верхнього поверху долинають звуки бальної музики.

Фру Лінне сидить біля стола, машинально гортає книгу, намагається читати. Але, очевидно, неспроможна зібратися з думками. Час від часу прислухається, чи не йде хто-небудь.

Фру Лінне ( дивлячись на свій годинник ). Його все ще немає. А часу вже небагато лишилося. Тільки б він не... (Знову прислухається ). А! Іде! (Іде в передпокій і обережно відмикає зовнішні двері; на сходах чути тихі кроки; вона шепоче). Заходьте. Нікого немає.

Крогстад (на дверях). Я знайшов вдома вашу записку. Що це значить?

Фру Лінне. Мені необхідно поговорити з вами. Крогстад. Хіба нам з вами є про що говорити іще? Фру Лінне. Так, багато про що. Крогстад. Не думав.

Фру Лінне. Тому що ніколи не розуміли мене як треба. Крогстад. Чого тут було не розуміти? Простіше не можна! Безсердечна жінка спроваджує чоловіка на всі чотири сторони, як тільки їй випадає партія вигідніша.

Фру Л і н н е. Ви гадаєте, я так-таки зовсім безсердечна? Ви гадаєте, мені легко було порвати? Крогстад. А то ні?

Фру Лінне. Крогстад, невже ви справді так думали?