Пан. Боюся, не скоро. Щойно дощ посилився. (Підходить до того місця, де сидить квіткарка, ставить ногу на плінтус колони і відкочує підкасані холоші брюк.)

Мати. Ох, Господи! (Засмучена, підходить до дочки.) Квіткарка (користується сусідством пана з військовою виправою, аби запобігти його ласки). Та не рузстроюйтесь ви, копитане. Чим сильніш пиріще, тим бистріш кінчиця. Купіть осьо лучче букєтіка.

Пан. У мене, на жаль, не буде дрібних. Стривайте-но: ось три півпенсовики, якщо це вас улаштує. (Переходить під іншу колону.)

Квіткарка (розчарована, але розуміючи, що півтора пенса — усе ж краще за ніщо). Пасибі вам, пане.

Чоловік із натовпу (до квіткарки). Ти май совість: взяла гроші, так букета ж віддай! Онде за колоною якийсь тип стоїть і все за тобою записує. (Усі оглядаються на пана із записником.)

Квіткарка (підхопившись із переляку). Я ж нічо' тако'о не зробила Ну, забалакала до цьо'о пана — так я ж маю право квітами торгувать, коли на тротувар не лізу. (Істерично) Заступіця за мене! Я ж порядна дівчина! Я ж тіки попросила, шоб він букета купив!

Загальний гамір. Більшість публіки співчуває квіткарці, проте не схвалює й надмірну емоційність. Люди літні, статечні, торсаючи дівчину за плече, намагаються її підбадьорити: "Годі скімлити! Ну хто тебе скривдив? Ніхто тебе не чіпає. Навіщо так галасувати? Годі, годі, заспокойся." Менш терплячі радять їй закрити пельку або сердито випитують, чого це вона так розійшлася. Ті, що стояли віддалік і не знають, про що йдеться, поспішають до місця пригоди і здіймають іще більшу бучу своїми запитаннями й поясненнями: "Що за шум? Що вона накоїла? Де він? Та ось, застукав її якийсь лягавий. Який? А ондечки, за колоною. Гроші осьо в пана видурила." — і таке інше.

Квіткарка (протискаючись до пана з військовою виправою, репетує). Пане, заступіця за мене! Ви не знаєте, шо вони зі мною зроблять. Вони ж мені торгувать не дозволять! Мене ж звідсіля випхають, бо скажуть, шо до мужчин чіпляюсь! Вони ж...

Пан із записником (виходить уперед і стає праворуч від неї, за ним юрмиться натовп). Годі, годі... Ніхто вас не скривдить, дурне ви дівча. За кого ви мене маєте?

Чоловік із нат о в п у. Заспокойся, він жинтільмен. Диви на йо'о черевики. (До пана із записником) Вона була подумала, пане, шо ви лягавий.