Переглянути всі підручники
<< < 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 > >>

 

"Слушно".

"Мої векселі буде оплачено".

"Можливо".

"І в нашому з вами випадку йдеться тільки про те, чи зможу я дати вам достатню заставу під ту суму позики, яку хочу у вас попросити".

"Справедливо".

З вулиці почувся шум фіакра, що зупинився біля під'їзду.

"Зараз я принесу вам дещо, і, гадаю, ви будете задоволені", — сказав молодик і вибіг з кімнати.

"О сину мій! — вигукнув Гобсек, підвівшись і схопивши мене за руки. — Якщо застава в нього справді цінна, ти мені врятував життя! Адже я мало не вмер. Вербруст і Жігонне надумали влаштувати мені лихий жарт. Та завдяки тобі я сам сьогодні посміюся з них".

В радості старого було щось моторошне. Уперше він так веселився при мені і хоч дуже короткою була та мить торжества, вона ніколи не зітреться з моєї пам'яті.

"Зробіть мені ласку і залиштеся тут, — попросив він. — Хоча при мені пістолети, і я певен, що не схиблю, адже мені доводилось і на тигра полювати, і битися на смерть у абордажній сутичці, я все-таки остерігаюся цього елегантного мерзотника".

Він сів у крісло за стіл. Обличчя його знову стало блідим і спокійним.

"Так, так, — озвався він, обернувшись до мене. — Зараз ви, безперечно, побачите красуню, про яку я вам уже колись розповідав. Я чую в коридорі ходу дами-аристократки".

Справді, молодий чепурун увійшов, ведучи під руку даму, в якій я відразу впізнав одну з дочок старого Горіо, а з розповіді Гобсека — ту саму графиню, в чиїй спальні він колись побував. Графиня спочатку мене не помітила, бо я стояв у ніші вікна й відвернувся до шибки. Опинившись у похмурій і сирій кімнаті лихваря, вона скинула на Максима недовірливим поглядом. Вона була така гарна, що я пошкодував її, попри її гріхи. Певно, жорстока мука краяла їй серце, шляхетні й горді риси зсудомлював погано прихований біль. Молодий франт став її злим генієм. Я подивувався проникливості Гобсека, який ще чотири роки тому передбачив майбутнє цих двох людей, коли йому потрапив до рук їхній перший вексель. "Мабуть, цей демон з ангельським обличчям, — подумав я, — панує над нею, користаючись з усіх її слабостей: гордині, ревнощів, прагнення до втіх, до світської марноти".

 

Переглянути всі підручники
<< < 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 > >>
Hosted by uCoz