"По-моєму, він йолоп, як і всі так звані "чесні люди", — зневажливо кинув мені Гобсек, коли граф пішов.

"Скажіть краще — як люди, заполонені пристрастю".

"А за складання угоди хай вам заплатить граф", — сказав Гобсек, коли я прощався з ним.

Через кілька днів після цих подій, що відкрили мені огидну таємницю з життя світської дами, граф уранці ввійшов до мого кабінету.

"Добродію, — звернувся він до мене, — я хочу порадитися з вами в одній дуже важливій справі. Вважаю за свій обов'язок заявити, що цілком довіряю вам і сподіваюся довести це на ділі. Ваша поведінка у процесах пані де Гранльє заслуговує найвищої похвали".

— Ось бачите, пані, — сказав стряпчий, обернувшись до віконтеси, — я тисячу разів був винагороджений за ту просту послугу, яку зробив вам.

Я шанобливо вклонився графові й відповів, що тільки виконав обов'язок чесної людини.

"Так от, добродію, я навів довідки про того дивного чоловіка, якому ви завдячуєте своє становище, — сказав мені граф. — За моїми відомостями, цей Гобсек — філософ із школи циніків. Якої ви думки про його порядність?"

"Гобсек зробив для мене добре діло, графе... За п'ятнадцять процентів, — додав я, засміявшись. — Але його скупість усе ж не дає мені права розводитися про нього з незнайомою людиною".

"Говоріть, добродію. Ваша відвертість не зашкодить ні Гобсекові, ні вам. Я й не сподівався, що зустріну в подобі цього лихваря ангела".

"У татуся Гобсека, — сказав я, — є правило, якого він завжди дотримується у своїй поведінці. Він вважає, що гроші — це товар, який із чистим сумлінням можна продавати дорожче або дешевше, залежно від обставин. З його погляду, лихвар, що лупить великі відсотки за свою позику, такий самий капіталіст, як і кожен, хто бере участь у тому або тому прибутковому ділі. А якщо відкинути його фінансові принципи та філософські міркування про людську природу, якими він виправдовує свої лихварські звички, то я глибоко переконаний, що, поза цими справами, він найчесніша людина в усьому Парижі. В ньому співіснують двоє людей: скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне. Якби мені довелося вмерти, залишивши малих дітей, він став би їхнім опікуном. Ось, добродію, яким я уявляю собі Гобсека, виходячи з власного досвіду. Я нічого не знаю про його минуле життя. Можливо, він був піратом; можли-