Переглянути всі підручники
<< < 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 > >>

 

загартуються, стануть пругкими, і це дає їй змогу керувати своєю чутливістю. Нерви тоді в неї стають, наче сталеві пружини, вони гнуться, а не ламаються. А якщо до того ж і шлунок варить добре, то з такою підготовкою людина житиме не менше, ніж кедри ліванські, найславетніші у світі дерева".

"Невже справді граф помирає?" — вигукнув я.

"Схоже на те, — сказав Гобсек. — Справа з його спадком для вас ласий шматок".

Я подивився на свого гостя і спитав, щоб розвідати його наміри:

"Поясніть, чому з усіх людей тільки граф і я пробудили у вас співчуття?"

"Тому що тільки ви й він довірилися мені без викрутасів", — відповів він.

Хоча ця відповідь давала мені підстави надіятися, що Гобсек не стане зловживати своїм становищем, навіть якщо зустрічна розписка пропаде, я все-таки вирішив відвідати графа. Пославшись на термінові справи, я вийшов з дому разом з Гобсеком і зразу поїхав на Гельдерську вулицю. Мене провели до вітальні, де графиня гралася зі своїми дітьми. Коли лакей доповів про мене, вона рвучко підхопилася на ноги, пішла було назустріч мені, але потім сіла і мовчки показала мені рукою на крісло біля каміна. Вона миттю прикрила обличчя непроникною маскою, під якою світські жінки так добре вміють ховати свої почуття. Від пережитого горя її краса вже зблякла, але прегарні риси не змінились і свідчили про колишню вроду.

"Мені дуже треба поговорити з графом, пані..."

"Якщо вам це вдасться, ви будете щасливіші, ніж я, — урвала мене графиня. — Граф нікого не хоче бачити, він насилу терпить візити лікаря і відкидає всі турботи, навіть мої. У хворих дивні химери. Вони, як діти, вони самі не знають, чого хочуть".

"А може, навпаки. Як діти, вони аж надто добре знають, чого хочуть".

Графиня почервоніла. А я майже розкаявся в тому, що зробив це зауваження, гідне Гобсека. 

"Але ж не можна залишати хворого весь час самого", — сказав я, щоб змінити тему розмови.

"З ним його старший син", — відповіла вона.

Я пильно подивився на графиню, але цього разу вона не почервоніла, і мені здалося, що вона твердо вирішила не дати мені проникнути в її таємниці.

 

Переглянути всі підручники
<< < 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 > >>
Hosted by uCoz