Еліза відчиняє двері й, осяяна світлом з холу, постає в дорогих прикрасах та розкішному вечірньому вбранні, в якому щойно виграла Хіґінсів заклад. Підходить до каміна і вмикає світло. Видно, що вона стомлена: блідий колір обличчя, сповненого трагізму, різко контрастує з темними очима й волоссям. Вона знімає плащ, кладе його разом із рукавичками й віялом на рояль — і мовчки опускається на лавку. Невдовзі з'являється Хіґінс у вечірньому костюмі, плащі й циліндрі. В руках у нього домашня куртка, яку він відшукав надолі. Циліндр і плащ він кидає на журнальний столик, потім вивільняється зі смокінга. Вдягає домашню куртку — і втомлено падає в крісло біля каміна. За ним входить Пікерінґ, теж у вечірньому костюмі. Знімає циліндр, плащ і вже мало не кидає їх на одяг Хіґінса, одначе похоплюється. Пікерінґ ( потягується). Щиро кажучи, я дещо стомився. Нелегкий видався день. Уранці — прийом у саду, потім — званий обід, ще й на додачу прийом у посольстві! Забагато радості, як на один день! А заклад ви-таки виграли! Еліза блискуче впоралась із роллю! Хіґінс/емоційно). Слава Богу, все вже позаду! Елізу аж пересмикує, проте чоловіки навіть не звертають на неї уваги. Вона знов опановує себе й сидить, як доти, незворушно. П і к е р і н ґ . Ви нервували на прийомі? Я — страшенно! А Еліза здавалася такою спокійною! Хіґінс. Вона навіть не хвилювалася. Я знав, що вона впорається. А от я за ці місяці перевтомився, й тепер це дається взнаки. Спершу, коли ми займалися фонетикою, було досить цікаво, а потім мені це смертельно надокучило. Якби не заклад, я послав би все під три чорти ще місяців зо два тому. Замір-бо, по суті, дурний: нудьга та й годі! Пікерінґ, Вам просто бракує світської муштри. (Йде до рояля.) А я не від того, аби часом поринути в цю атмосферу. Знов почуваєшся молодим. Хай там як, а це — ваш успіх, непереверше-ний успіх! Раз чи двічі мені аж лячно було, а от Еліза чудово трималася! Не кожна справжня герцогиня так зможе. Ці дурепи вважають, що манери всотуються ще до народження разом із суспільним статусом, і тому навіть не прагнуть учитися. А тим часом, аби по-справжньому знатися на своїй справі, треба бути фахівцем. Хіґінс. Ось це мене й бісить! Ті дурепи навіть не усвідомлюють своєї дурості! (Встає.) В усякому разі, усе вже позаду. Можна спокійнісінько завалитися слати й не перейматися тим, що буде завтра. Краса Елізи набуває зловісного вигляду.
|